Вівторок, 23.10.2018, 14:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 55
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради батькам!

Пам’ятка батькам першокласників

        Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрінеться в школі.

Поясніть їх необхідність і доцільність.

Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

Підтримайте першокласника в його бажанні досягати успіху.

Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

Якщо вас щось турбує в поведінці дитини,не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

Читання – важливе заняття для школяра. Це міцний фундамент інтелектуального, морального, духовного розвитку дитини.

Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи , можливо, буде завтра.

Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явиться ще одна авторитетна людина – учитель.

Поважайте думку першокласника про свого педагога.

Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри. «Чим краще дитина грається,

тим краще вона підготовлена до навчання в школі» Л.Виготський.

                  Процес адаптації (пристосування) до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців,

залежно від рівня їх готовності до школи, психофізичних особливостей та стану здоров’я.

Інформація для батьків

Основні правила поведінки в умовах низьких температур

Треба сказати, що холод не завжди неприємний. Навпаки, здоровий, розумно вдягнений чоловік відчуває на морозі бадьорість та прилив сил.

Такий стан може тривати досить довго. Але якщо перебування на холоді не тільки тривале, але й вимушене, відчуття холоду стає неприємним спочатку на відкритих,

а потім і на закритих одягом ділянках тіла. Поколювання, а потім різкий біль через деякий час змінюються онімінням.

Шкіра на місці обмороження спочатку червоніє, потім з'являється фіолетовий чи барвисто-мармуровий відтінок.

Врешті-решт шкіра може набути мертвено-блідого кольору. Заклякають пальці, рухливість їх зменшується, а то й зовсім втрачається.

Чим довше людина перебуває на холоді, тим менше її захищає одяг та взуття, тим сильніше знижується фізіологічний захист організму

від негативної дії зовнішніх низьких температур. У найважчих випадках трапляється омертвіння окремих ділянок кінцівок, вух, носа.

Важливо знати, що саме оніміння або втрата чутливості шкіри є характерною ознакою відмороження, що починається.

Трапляється, що перехожому вказують на побіліле вухо чи ніс... На цій стадії людина може почуватися чудово, але шкіра вже почала втрачати чутливість.

Під впливом холоду гальмується та затухає не тільки діяльність нервів шкіри, а й функції всієї нервової системи взагалі.

Тоді постає загроза смерті від поступового охолодження всього тіла до рівня температури, несумісної з життям.

Загальне переохолодження тіла, яке виникає, коли організм не в змозі компенсувати втрату тепла називається гіпотермія.

Температура тіла падає нижче 35˚С. Виникає серцева аритмія, що може призвести до зупинки серця.

 

До групи ризику належать:

- особи, які багато часу перебувають на холоді;

- люди похилого віку;

- маленькі діти;

- особи. що мають проблеми зі здоров’ям;

- особи, які колись перебували в стані гіпотермії;

- особи з захворюваннями серця або у яких може виникати порушення кровообігу.

 

Перша допомога в разі переохолодження

1. У разі переохолодження легкого ступеня (ознаками якого є озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість,

утруднення пересування, блідість шкіри) потерпілого слід тепло одягнути, напоїти гарячим чаєм або кавою; він має виконувати інтенсивні фізичні вправи.

 

2. У разі переохолодження середнього ступеня (ознаками якого є синюшність губів і шкіри, ослаблення дихання, пульсу,

поява сонливості, втрата спроможності самостійно пересуватися) слід розтерти потерпілого вовняною тканиною,

зігріти під теплим душем (якщо його помішують у ванну, то температуру води необхідно підвищувати поступово від 30—35 °С до 40—42 °С),

зробити йому масаж усього тіла. Потім необхідно тепло одягнути його та вкласти в ліжко, поступово зігріти грілками; в разі необхідності викликати лікаря.

 

3. У разі переохолодження важкого ступеня (ознаками якого є непритомність, поступове пригнічення життєвих функцій)

необхідно негайно викликати лікарів, надати першу допомогу, як і в разі переохолодження середнього ступеня.

 

Перша медична допомога в разі замерзання

Симптоми замерзання — виникнення сонливості, млявості, порушення координації рухів, зниження температури тіла до 23—25 °С.

Необхідно швидко відновити нормальну температуру тіла. Для цього потерпілого можна помістити у ванну,

температура води в якій має становити 25—30 °С (через 20—30 хвилин температуру води підвищують максимум до 350С).

Якщо ванни немає, то тіло необхідно обкласти грілками, пляшками з теплою водою.

В разі порушення дихання і серцевої діяльності слід робити штучне дихання і закритий масаж серця.

Після відновлення нормальної температури і опритомнення потерпілого необхідно дати йому гарячий чай або каву,

укрити його теплою ковдрою і доставити до лікувального закладу.

 

Профілактика

Щоб уникнути гіпотермії:

- закривайте ділянки тіла, найбільш схильні до відмороження - пальці рук і ніг, вуха і ніс;

- вживайте більше теплої рідини, що сприяє кращій терморегуляції організму;

- якщо немає гарячої, пійте побільше простої води;

- уникайте вживання напоїв, які містять алкоголь і кофеїн;

- при появі остуди негайно шукайте затишне місце, де можна зігрітися;

- якщо одяг промок на холоді, швидше переодягніться в сухий.

Тому слід одягатися так, щоб одяг і взуття відповідали погодним умовам.

Треба пам'ятати, що одяг із синтетичної тканини добре захищає від вітру, проте при низькій температурі його тепловіддача зростає,

через що він програє одягу з вовни чи інших натуральних тканин.

Це стосується і гумового взуття - теплопровідність гумового та шкіряного взуття при 0 градусів Цельсія майже однакова,

проте при зниженні температури тепловіддача гуми зростає в десятки разів.

Варто відмовитися від тугих поясів та одягу, що здавлюють тіло та кінцівки. Ніщо не повинно перешкоджати кровообігу.

Пам'ятка для батьків


ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,

розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу,

забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.


Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя,

шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів,

дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну

домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.


Стаття 60. Права батьків
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
- звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
- захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.


ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ
Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють
1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;
- приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
- звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
- захищати законні інтереси дітей.
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї,

старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу,

дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації

відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату),

навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.


Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Cтаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту
1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту,

несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу,

відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти

може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

 


Пам’ятка для батьків

1. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.

2. Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

3. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки,

не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.

4. Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим.

Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина,

яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди.

При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б,

щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними стараннями можна було б змінити ситуацію.

Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації.

5. Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були.

Якщо ці почуття з’явилися, отже для цього є підстави.

6. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття.

7. Поступово, але не ухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.

8. Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку.

Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що вона не одна у світі,

що кожний вчинок має свій відголос – позитивний й негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє.

Дайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою».

9. Карайте дитину, залишаючи без хорошого, а не робіть їй погано.

10. Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік малюка ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину.

Адже, даючи маху, дитина думає перш за все, що на неї чекає невідворотне і строге покарання.

Відчуття самозбереження і бажання уникнути стає визначальним чинником в поведінці. І тут до брехні – один крок.

11. Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути.

Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає дитині відповісти так само весело.

12. Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь.

Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка,

але змістіть акцент на момент істини – на те, що ви пишаєтесь тим, що ваш малюк росте чесною людиною.

13. Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: ваша дитина – це до великої міри ваш відбиток.

Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді,

коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна брехня.

Наприклад: «Підійди, будь ласка, до телефону і відповідай, що мами вдома немає», - кажете ви і закладаєте цим фундамент для майбутньої брехні.

14. Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансу дати їй це відчути

. Повторюйте частіше ці заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! навіть якщо дитина вчинила щось погане,

все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі малюка упевненість, що попри здійснені ним помилки,

що він все одно улюблений і дорогий вам, що ви засуджуєте його вчинок, а не особистість загалом

 

ЗОЛОТІ ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ

1. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2. Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе,

не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети.

Дайте їй право прожити власне життя.
3. Ніколи не навчайте тому, в чому самі не обізнані.
4. Вчить дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5. Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7. Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8. Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9. Не ставтеся до дитини зневажливо.
10. Будьте послідовними у своїх вимогах.
11. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами),

а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

 

Поради батькам.

Що потрібно і чого не потрібно робити на канікулах

Сучасне навчальне навантаження наших школярів досить велике. Їх навчальний день нерідко перевищує за своєю тривалістю робочий день дорослих.

Від того, як дитина відпочине на канікулах, багато в чому залежить її працездатність і успішність в навчанні.

Порада 1. Заздалегідь продумайте, як будуть організовані канікули вашої дитини.

Порада 2. Прогулянки, ігри та спортивні заняття на свіжому повітрі - ось кращий відпочинок після шкільних занять.

Ми часто недооцінюємо значення прогулянки для нормального росту і розвитку дітей. Особливо мало вони бувають на свіжому повітрі восени і взимку.

Тому в канікули у вашої дитини не повинно бути « рухового голодування».

Порада 3. Необхідно також подбати і про безпеку дитини під час канікул. Взимку чимало тривог додають ожеледиця,

а також настільки улюблені нашими дітьми катання на санчатах, лижах, ковзанах. Переконайтеся, що все спортивне спорядження справне і в повному порядку.

Не зайвою, напевно, буде і відповідна екіпіровка для цих зимових розваг.

Порада 4. Час, коли дитина лягає спати, снідає, обідає та вечеряє, на канікулах повинно лишатися незмінним. Це, звичайно, не означає,

що неприпустимі деякі відхилення від режиму, але вони повинні бути розумними .

Порада 5. Канікули - це час, коли батьки намагаються побалувати своїх дітей чимось смачним.

Надмірне захоплення солодощами не тільки згубно відбивається на стані зубів, але і є фактором ризику в розвитку діабету.

Радимо приділити увагу раціональному харчуванню дитини. Щоб канікули дійсно стали часом відновлення і накопичення сил,

необхідно, щоб у раціоні дитини було достатньо молочних і м'ясних продуктів, овочів і фруктів.

Порада 6. Канікули - це ще й можливість уважніше поставитися до здоров'я вашого спадкоємця.

У ті дні, коли дитина вчиться, важко викроїти час для візиту до лікаря. На жаль, не рідкість, коли батьки впевнені, що їх дитина здорова, а насправді це далеко не так.

Нагадуємо і про те, що початок шкільного життя досить часто супроводжується загостренням у дитини хронічних захворювань.

Тому скористайтеся канікулами, щоб проконсультувати дитину у педіатра, отоларинголога, окуліста, стоматолога, ортопеда або іншого лікаря-спеціаліста.

Порада 7. Канікули - найбільш відповідний час для екскурсій, відвідування музеїв, театральних вистав.

Проте у всьому потрібна міра: не слід щодня водити дитину на дитячі свята, вистави, карнавали.

Не забувайте, що відвідини дитячих свят і видовищних заходів таїть в собі і ризик інфекційних захворювань, особливо в період епідемій.

 

Десять заповідей для батьків

1 . Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, або такою, як ви хочете. Допоможіть їй стати не вами, а собою.

2 . Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Ви дали їй життя, як вона може віддячити вам?

Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотній закон подяки.

3 . Не зганяйте на дитині свої образи, щоб у старості не їсти «гіркий» хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4 . Не ставтеся до проблем дитини звисока. Життя дане кожному по його силі, і ,

будьте впевнені, йому воно важке не менше, аніж вам, а може бути, і більше, оскільки дитина немає досвіду.

5 . Не принижуйте дитину!

6 . Не забувайте, що найважливіші зустрічі людини - це його зустрічі з дітьми.

Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7 . Не коріть себе, якщо не можете зробити щось для своєї дитини. Коріть, якщо можете - але не робите.

Пам'ятайте: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8 . Дитина - це не тиран, який заволодіває всим вашим життям, не тільки плід плоті і крові.

Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало вам на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню.

Це любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.

9 . Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій те, чого не хотіли б, щоб робили вашій.

10 . Любіть свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослим.

Спілкуючись з нею - радійте, бо дитина - це свято, яке поки що з вами.

 

 

Вплив мультфільмів на дитину

 

Мультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні, з одного боку, і прості,

ненав'язливі, доступні з іншого, мультики, близькі за своїми розвиває, виховним можливостям казці, грі, живого людського спілкування.

Персонажі мультиплікаційних фільмів демонструють дитині найрізноманітніші способи взаємодії з навколишнім світом.

Вони формують у малюка первинні уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого поводження.
Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе,

справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших.

Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність крихти, розвивати його мислення і уяву, формувати його світогляд.

Таким чином, мультфільм - це ефективний засіб виховання дитини.
Але не всі мультфільми, так корисні для наших дітей. На жаль, багато трансльовані сьогодні мультфільми побудовані психологічно,

педагогічно чи етично безграмотно і можуть мати небезпечні для дитини наслідки, наприклад южный парк 13 сезон смотреть онлайн.

Я перерахую ознаки "шкідливого мультика", від перегляду якого варто відгородити дитину:

1. Головні герої мультфільму агресивні, вони прагнуть завдати шкоди оточуючим, нерідко калічать чи вбивають інших персонажів,

причому подробиці жорстокого, агресивного ставлення багаторазово повторюються, детально розкриваються.

Наслідком перегляду такого мультфільму може стати прояв жорстокості, безжалісності, агресії дитиною в реальному житті.

2. "Погана" (не правильне) поведінка героїв мультфільму ніким не карається. Персонажа, що порушує загальноприйняті правила, ніхто не шльопає,

не ставить в кут, не говорить, що так робити не можна. У підсумку, у маленького телеглядача закріплюється уявлення про допустимість подібних форм поведінки,

знімаються табу, розхитується еталони гарного і поганого вчинку, допустимого і неприйнятного поведінки.

3. Демонструються небезпечні для життя дитини форми поведінки, повторювати які у реальній дійсності недоцільно,

нерозумно і навіть просто небезпечно. Перегляд таких прикладів для наслідування може обернутися для дитини

зниженням порога чутливості до небезпеки, а значить потенційними травмами.

4. Використовуються несимпатичні, а часом навіть потворні герої. Для дитини зовнішність ляльки-мультяшки має особливе значення.

Позитивні персонажі повинні бути симпатичними або навіть красивими, а негативні - навпаки.

У випадку, коли всі персонажі жахливі, потворні, страшні незалежно від їх ролі, у дитини немає чітких орієнтирів для оцінки їх вчинків.

Крім того, коли дитина змушений наслідувати, ідентифікувати себе з несимпатичним головним героєм - неминуче страждає внутрішнє самовідчуття малюка.

Діти - істоти відкриті й добрі і усмоктують в себе все, як губка. А тепер уявіть собі, що може випробувати маленький чоловічок після сорока хвилин перегляду мультика,

головна ідея якого бійки, битви, погоні, перетворення на мутантів і чудовиськ, кров, вибухи та інші "принади"?

Для чого маленьким дитячим вушках вислуховувати лайку та образи, якими обсипають один одного герої мультфільму?

Про які здорових посмішці і сміх може йти мова? Що у всьому цьому пізнавального і повчального?

Такий перегляд може лише "збагатити" лексику дитини нецензурними виразами, розвинути такі почуття, як злість і агресія.

Дорослий, психічно здорова людина - і той зазнає неприязнь від побаченого і почутого.

Після такого можна не дивуватися появі боязні темноти, страху залишатися на самоті,

жорстокості в грі і агресивної поведінки в житті і багатьом іншим "результатами". 

 

Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz