****
В бібліотеці Перебродівського ліцею бібліотекар Іценко І. М. та класний керівник Денищич І. М. провели з учнями 9-х класів виховний захід на тему:«Понад все вони любили свій коханий край»
«29 січня відзначається 105 річниця трагедії під Крутами, де у 1918 році у нерівному бою з більшовицькими військами полягли більше трьохсот захисників Української Народної Республіки.
*****
Годину українського народознавства «Три празники в гості..» провели в бібліотеці Перебродівського ліцею (З учнями 4 –Б класу ) бібліотекар Іценко І. М. та вчителька Білоконь С. В. Дітям оформлено книжково-ілюстративну виставку на тему :
«Біла казка зими»
****
В бібліотеці Перебродіського ліцею проведено захід на тему : «Одна єдина ,моя Україна» до Дня Соборності України.(з учнями 8-B класу).
*****
Також перейдіть на нашу офіційну сторінку в фейсбуці для більш детального ознайомлення.
19 травня 2021 року в рамках Тижня безпеки дорожнього руху в приміщенні бібліотеки КЗ «Перебродівський НВК» здобувачам освіти була представлена книжкова виставка на тему «Безпека на дорогах- безпека життя»
Мета виставки:запобігання дитячого травматизму під час руху на дорозі; сформувати навички безпечної поведінки на вулицях, удосконалити знання правил дорожнього руху, пояснити, як правильно діяти у тій чи іншій екстремальній ситуації; донести до дітей розуміння особистої відповідальності щодо необхідності дотримання правил, бо це може зберегти їхні здоров’я, а також відвернути інші негативні наслідки.
«Королева дитячого слова»
"Хто порушив права казкових героїв"
21 березня- Всесвітній день поезії.
ЛІТЕРАТУРНУ ПОДОРОЖ ПО ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА МИКОЛИ СИНГАЇВСЬКОГО
Читання та обговорення казок братів Грімм.
Літературна вікторина «Що ми знаємо про життя і творчість української письменниці Оксани Іваненко?»
В рамках Тижня дитячого читання в бібліотеці КЗ «Перебродівський НВК» проведено захід з учнями 4-Б класу. Оксана Іваненко в цьому році -ювіляр.(115- річниця від дня народження) Бібліотекар розповіла дітям про письменницю трішечки більше, ніж про неї знали діти.
«Народилася письменниця в інтелігентній родині , в сім’ї письменника (редактора газети) і вчительки. В родині Іваненків панував «культ художнього слова».Мала Оксанка страшенно любила слухати і переповідати казки, була активним учасником літературних ігор, аматорських вистав. Вдома часто читали вголос твори Гоголя М. В.,Шевченка Т. Г. , Андерсена Г. Х. , обговорювались новини літературного життя.-веде розповідь бібліотекар-.Майже все прочитане одразу перетворювалось на гру. А ігри були велелюдні, бо дітей у домі було завжди багато. Свої двоє- Оксана і старший на два роки брат Дмитро, та ще двоюрідні брати і сестри, які постійно жили у Іваненків, та ще діти, якими опікувалася мама- вчителька притулку для сиріт..Будинок. двір, сад,- скрізь дитячий галас. І батько, який втратив надію на спокій, просив лише не заважати, коли він працює..Отже звикнувши до такого гурту та полюбивши дітей ,Оксана коли підросла палко мріяла бути вчителькою..Отак і розвивався у дівчинки талант потяг до літератури й педагогіки.
Отак і несла Оксана Дмитрівна крізь усе своє життя ці два начала: одне – творити, писати, друге—засобами художнього слова навчати, впливати на формування духовного світу дитини.
В 15 років вона вступила до Полтавського інституту народної освіти, потім навчалася в Харківському інституті народної освіти на факультеті соціального виховання. Після закінчення інституту поїхала на роботу в колонію для неповнолітніх правопорушників під Полтавою, яким завідував Макаренко Антон. Тут остаточно утвердилася її громадянська позиція, визначилася її життєва мета-працювати для дітей. Пізніше вона закінчує аспірантуру науково- дослідного інституту педагогіки.
Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок: оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва.ЇЇ твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи. У більшх її творах- повістях романах- розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників..до таких належать повісті-«Друкар книг небачених» ( про Івана Федорова), «Богдан Хмельницький», романи : «Тарасові шляхи» (він художньо втілює все життя Тараса Шевченка), яскраво змальовує оточення поета, його однодумців- передових людей того часу,все історичне тло доби),який вона писала двадцять років, «Марія» (з життя видатної укр.. письменниці, яка писала під іменем Марка Вовчка).
Оксана Іваненко відома, як перекладачка.Перекладала твори В. Г..Короленка,Толстого Л. М.,Андерсена Г. К.»
Діти охоче відповідали на питання вікторини. Ділилися прочитаними творами. Анна Парипа поділилася прочитаними оповіданнями «Вербова гілка». та « Тарасова вербинка» як Тарас Григорович на чужині посадив вербичку.
Тропець Софія розповіла нам про хоробру білочку- мандрівницю, неслухняного зайчикаЧорноморденького.
Казки Оксани Іваненко вчать, але вони вчать легко й нібито мимоволі, ненастирливо, захоплюючи читача цікавими пригодами й героїчними вчинками персонажів, невимушеною, часом жартівливою розповіддю, свіжою поетичною мовою, сповненою яскравих образів і влучних, з самого життя, з живої говірки запозичених висловів та приказок. Тому ці казки легко доходять до розуму й серця юного читача.
До уваги користувачів бібліотеки була оформлена книжкова виставка «Великий, щирий друг дітей». Діти після виховного заходу розібрали для читання вдома ,всі дитячі твори письменниці, які були представлені на виставці.
В кінці бібліотекар назвала найактивніших користувачів бібліотеки . Це четвертокласники: Клюйко Анастасія, Чмуневич Оксана, Чмуневич Вікторія,Чмуневич Дарина таСвиридович Юлія.
«Його дума, його пісня повік не загине !»
під такою назвою пройшла літературна година в бібліотеці нашого КЗ «Перебродівський НВК» з учнями 9-а класу.
Цілі :ознайомити учнів і з творчістю Т. Г. Шевченка; сприяти вихованню у молоді любові до його рідної землі, ,рідного українського слова.
Бібліотекар розпочала захід словами :
Щовесни , коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка!
В цьому році ми відзначаємо 2007-му річницю від дня народження славетного сина українського народу, геніального поета Т. Г. Шевченка.Жоден поет світу не зрівняється з ним у величі своєї жертовної любові до свого народу. У «Заповіті» він закликав:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Шевченків «Кобзар». .. Це книга із книг українського народу, якій судилося бути безсмертною. Народ, який має такого поета, як Шевченко, і таку вічну книгу, як «Кобзар»- безсмертний. Мелодійне поетичне слово, близькість до фольклору, палка любов до Батьківщини, чиста народна мова- основні риси шевченківської поезії- яскраво проявилися у цій книзі. Бібліотекар зачитала вірш укр.поета В. Самійленка «На роковини смерті Шевченка»:
Умер поет! і струни голосні
Порвалися, замовкнули навіки.
Ми стали сиротами, і сумні,
Ми понесли у серці жаль великий.
І довго плакали…І от тепер
Щороку згадуєм сумну пригоду.
Але чи справді вмер він? Ні, не вмер!
ПОЕТ ЖИВЕ в серцях свого народу!
Так, правильно стверджує поет ,що він не вмер!Він живе і буде жити в серцях свого народу!
Бібліотекар побажала «Нехай в кожній хаті на видному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його, не забуте й нині, вічно ходило по Україні.»
Бібліотекар зупинилася на місцеперебуванні Шевченка на Рівненщині.(Зсилаючись на відомого краєзнавця Г. Дем’янчука, який досліджуючи перекази, легенди про місцеві джерела зафіксував текст, як «їдучи в Дубно, дивився Шевченко на шлях, посипаний жовтим листям, на осокори, що солдатським строєм стояли обабіч,на лірників з поводирями. Бібліотекар зачитала дітям як поет зацікавився і підійшов до криниці побачив вербу і остановився там. У Вербі він змушений був відпочити біля поштової зупинки часу мав небагато, але він зустрічався з місцевими старожилами, оглядав руїни давнього замку.
У Дубно Шевченка вабили сторінки героїчного минулого, національно- визвольний рух проти польських гнобителів.
У повісті «Варнак» більш колоритніше передається самобутність баченого у Дубенському краї.
Про перебування Т. Г. Шевченка в Острозі між 20 і 22 жовтня 1846 року є також відомості - зауважила бібліотекар. –Вважається,що тут він змальовує історично-архітектурні пам’ятки, культові споруди, слухав місцевих виконавців пісень та лірників.У нашому краї побутують про Шевченка прислів’я та приказки. Напоєні вони життєвою мудрістю влучного народного вислову.
Зафіксоване в них і ставлення народу до поета, особливе пошанування до його слова. Ось деякі з них :
«Шевченко не вмре. не загине, бо його слово і (пісня) лине»;
«Шевченка весь світ знає, бо він кривду карає»;
«Поки сонце є і буде, ніхто Шевченка не забуде»
Зразки мудрослів’я ще раз нагадують нам, як для життя людини необхідно повітря і сонце, так для утвердження правди у світі вкрай важливе слово Кобзаря.
Нині і повсякчас маємо бути гордими,що Шевченко знав і увіковічнив наш рідний край, його історію, мистецтво і культуру.
З дев’ятикласниками провели вікторину «Знавці життя і творчості Шевченка».
В бібліотеці оформлено книжкову виставку на тему «Живий у правді віковій».
СЛУХАЙТЕ ГОЛОС БЕЗСМЕРТНИЙ ТАРАСА!»
під такою назвою пройшла виховна година з учнями 8-Б класу(До дня народження Т. Г. Шевченка) в бібліотеці КЗ «Перебродівський НВК»
СЛУХАЙТЕ, слухайте голос ,
Голос безсмертний Тараса.
Він наша гордість і слава.
Рідного слова окраса.
Пісня його невмируща,
Рідного слова окраса.
Слухайте, слухайте голос,
Голос безсмертний ТАРАСА!
Такими словами розпочала бібліотекарка свій захід .-Він був сином мужика і став володарем у царстві Духу.Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професора і книжним ученим. Десять літ він знемагав під вагою російської солдатської муштри, а для волі України зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі на іржу, ані його любов до людей на ненависть і погорду…Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя..
Бібліотекар наголосила ,що свого часу, сам того не знаючи, Шевченко своєю поезією сотворив подвиг. Його поетичне слово має чудодійну силу, воно любить і ненавидить, воно плаче і сміється, воно радіє і сумує.А найкраще поетичне слово- це те, яке стало піснею.Багато віршів Шевченка стали піснями. Композитори різних країн світу написали музику на його вірші. А український композитор Микола Лисенко написав музику більше ніж на 100 творів Кобзаря.
Шевченко був не лише поетом, а ще й талановитим художником.Він залишив нам у спадок понад 1000 живописних творів. За свої малюнки він був нагороджений трьома срібними медалями .
Малював портрети, автопортрети, пейзажі, картини про життя народу. Створював Тарас також ілюстрації до своїх власних творів. Після закінчення Акаде