Лінійка – реквієм до дня пам’яті жертв
Голодомору 1932 – 1933 років
«Страта голодом»
1933 рік. Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн. Жахливо навіть через 86 років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишалися без зернини. І це у врожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вимирали роди і села. Смерть бродила на шляхах, на полі, в хатах.
У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то ми з учнями нашого освітнього закладу запалили Свічку Пам’яті та у 7-Б класі проведена відкрита виховна година.
Їм – неоплаканим і не відспіваним... Їм – похованим без труни й молитви... позбавлених могили й шани …
Вічна Пам‘ять!
    
|